fbpx
Вікіпедія

Ł (латиниця)

Ł ł
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Ł,ł — літера розширеної латиниці.

Використовується в польській, кашубській, лужицьких мовах, у білоруській та окремих проєктах української латинки, а з неслов'янських мов — у мові навахо, голікачук (індіанські), вілямівській і венеційській мовах.

У слов'янських мовах Ł позначає звук, що походить із загальнослов'янського непалаталізованного [l].

Польська мова

У сучасній польській мові літера Ł позначає нескладове [w], близьке до білоруського Ў, англійського W й українського В у словах «вода», «став», «влити».

У старопольській мові літера Ł позначала звук, близький до українського твердого Л. Перехід до нескладового [ŭ] відбувався нерівномірно: найдовше цей звук зберігався у східнопольських діалектах (під впливом східнослов'янських мов), а також у діалектах східних Куяви та Сандомира.

До середини XX століття тверда вимова була обов'язковою для працівників радіо й телебачення, а також у сценічній мові (звідси поширена назва — пол. «ł aktorskie»). Зараз стара вимова зберігається в східних районах Польщі, у поляків Литви, Білорусі та України, а також серед акторів старшого покоління.

Приклади використання

Імена історичних осіб:

Деякі інші слова з ł:

Історія

Вперше позначення твердого та м'якого польських звуків [l]/[l'] різними літерами зустрічається в орфографічному трактаті Якуба Паркошовиця, написаному близько 1440 року (зберігся в списках 1460 — 1470-х рр.): для м'якого звуку він запропонував літеру у вигляді рукописного  , а для твердого — l зі штрихом, що йде вліво вгору (дещо нагадує Ч); втім, прикладів застосування такої орфографії не збереглося.

А нинішню систему (позначати м'який звук звичайною літерою L, а твердий — перекресленою Ł) винайшов Станіслав Заборовський, що в 1514–1515 роках надрукував у Кракові книгу «Orthographia seu modus recte scribendi et legendi Polonicum idioma quam ultissimus». Він також вважається «батьком» польської літери Ż, проте інші запропоновані ним нововведення не прижилися, хоча сама ідея вжитку для польського письма діакритичних знаків замість нових літер також належить йому.

У написанні від руки перекреслення літери Ł/ł замінюється тильдою над літерою.

Інші мови

У білоруській латинці літера Ł замінює звичайну кириличну Л. Ця літера присутня в розробленому Йосипом Лозинським «абецадлі» — латинській абетці для запису української мови.

У мові навахо Ł використовується для позначення безголосого альвеолярного латерального фрикативного звука [ɬ], схожого на звук валлійської мови, що позначається Ll.

У венеційській мові Ł позначає слабке інтервокальне [l], яке переходить в [e] і навіть повністю випадає у вимові.

У латинських середньовічних манускриптах ł або ƚ (U+019A) використовувалося як латинське скорочення від vel «або».

Література

  • Wiesław Wydra, Wojciech Ryszard Rzepka, Chrestomatia staropolska: Teksty do roku 1543. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład narodowy im. Ossolińskich, 1984, стор. 298–300 і 315–317, фото 38.

Посилання

  • Kreska ukośna


Ł (латиниця)
латиниця, łЛатинська, абеткаa, zДодаткові, варіантні, знакиÀ, ÆĀ, ⱭƁ, ȻČ, ÊË, Ĝğ, ÍÎ, IJĴ, ĻŁ, ŅŇ, ÓÔ, ƠɊ, ßſ, ŢŤ, ÙÚ, ŰŲ, ŶŸ, ȤⱫ, літера, розширеної, латиниці, Використовується, польській, кашубській, лужицьких, мовах, білоруській, та, окремих, проєктах, украї. L lLatinska abetkaA B C D E F GH I J K L M NO P Q R S T UV W X Y ZDodatkovi i variantni znakiA A A A A A AEA Ă A Ȧ Ả Ɐ ⱭƁ Ƀ C C Ĉ Ċ ȻC D d D d Đ đ E E EE E Ė e E E ĜG Ġ G Ĥ Ħ I II I i Į I i I i IJĴ k Ḱ Ǩ Ƙ Ⱪ LL Ĺ Ľ Ŀ N N NN N Ɲ Ƞ Ŋ O oO O O O O Œ ƠɊ ʠ Ŕ R Ɍ Ɽ ssſ S Ŝ S S TH ŢT Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ ẗ UU U U u Ŭ U UŲ Ư Ŵ Ⱳ Ẋ Y ŶŸ Ɏ Ƴ Ẑ Ẕ Ƶ ȤⱫ Z Z Z L l litera rozshirenoyi latinici Vikoristovuyetsya v polskij kashubskij luzhickih movah u biloruskij ta okremih proyektah ukrayinskoyi latinki a z neslov yanskih mov u movi navaho golikachuk indianski vilyamivskij i venecijskij movah U slov yanskih movah L poznachaye zvuk sho pohodit iz zagalnoslov yanskogo nepalatalizovannogo l Zmist 1 Polska mova 1 1 Prikladi vikoristannya 1 2 Istoriya 2 Inshi movi 3 Literatura 4 PosilannyaPolska mova RedaguvatiU suchasnij polskij movi litera L poznachaye neskladove w blizke do biloruskogo Ў anglijskogo W j ukrayinskogo V u slovah voda stav vliti U staropolskij movi litera L poznachala zvuk blizkij do ukrayinskogo tverdogo L Perehid do neskladovogo ŭ vidbuvavsya nerivnomirno najdovshe cej zvuk zberigavsya u shidnopolskih dialektah pid vplivom shidnoslov yanskih mov a takozh u dialektah shidnih Kuyavi ta Sandomira Do seredini XX stolittya tverda vimova bula obov yazkovoyu dlya pracivnikiv radio j telebachennya a takozh u scenichnij movi zvidsi poshirena nazva pol l aktorskie Zaraz stara vimova zberigayetsya v shidnih rajonah Polshi u polyakiv Litvi Bilorusi ta Ukrayini a takozh sered aktoriv starshogo pokolinnya Prikladi vikoristannya Redaguvati Imena istorichnih osib Jan Lukasiewicz ˈjan wukaˈɕɛvʲitʂ Lech Walesa ˈlɛx vaˈwɛ sa Deyaki inshi slova z l Wisla Lodz Lukasz Michal zloty Istoriya Redaguvati Vpershe poznachennya tverdogo ta m yakogo polskih zvukiv l l riznimi literami zustrichayetsya v orfografichnomu traktati Yakuba Parkoshovicya napisanomu blizko 1440 roku zberigsya v spiskah 1460 1470 h rr dlya m yakogo zvuku vin zaproponuvav literu u viglyadi rukopisnogo ℓ displaystyle ell a dlya tverdogo l zi shtrihom sho jde vlivo vgoru desho nagaduye Ch vtim prikladiv zastosuvannya takoyi orfografiyi ne zbereglosya A ninishnyu sistemu poznachati m yakij zvuk zvichajnoyu literoyu L a tverdij perekreslenoyu L vinajshov Stanislav Zaborovskij sho v 1514 1515 rokah nadrukuvav u Krakovi knigu Orthographia seu modus recte scribendi et legendi Polonicum idioma quam ultissimus Vin takozh vvazhayetsya batkom polskoyi literi Z prote inshi zaproponovani nim novovvedennya ne prizhilisya hocha sama ideya vzhitku dlya polskogo pisma diakritichnih znakiv zamist novih liter takozh nalezhit jomu U napisanni vid ruki perekreslennya literi L l zaminyuyetsya tildoyu nad literoyu Inshi movi RedaguvatiU biloruskij latinci litera L zaminyuye zvichajnu kirilichnu L Cya litera prisutnya v rozroblenomu Josipom Lozinskim abecadli latinskij abetci dlya zapisu ukrayinskoyi movi U movi navaho L vikoristovuyetsya dlya poznachennya bezgolosogo alveolyarnogo lateralnogo frikativnogo zvuka ɬ shozhogo na zvuk vallijskoyi movi sho poznachayetsya Ll U venecijskij movi L poznachaye slabke intervokalne l yake perehodit v e i navit povnistyu vipadaye u vimovi U latinskih serednovichnih manuskriptah l abo ƚ U 019A vikoristovuvalosya yak latinske skorochennya vid vel abo Literatura RedaguvatiWieslaw Wydra Wojciech Ryszard Rzepka Chrestomatia staropolska Teksty do roku 1543 Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad narodowy im Ossolinskich 1984 stor 298 300 i 315 317 foto 38 Posilannya RedaguvatiKreska ukosna Ce nezavershena stattya pro pisemnist abo literu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title L latinicya amp oldid 32811672, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття,

читати

, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри