www.wikidata.uk-ua.nina.az

Південна Україна Півде нь Украї ни культурно історичний регіон України до складу якого входять Криворізька агломерація З

Південна Україна

Півде́нь Украї́ни — культурно-історичний регіон України, до складу якого входять Криворізька агломерація, Запорізька, Дніпропетровська, Херсонська, Одеська та Миколаївська області, а також Автономна Республіка Крим та місто Севастополь (історична назва Таврія).

Області, які зараховують до півдня України:
   завжди
   часто

Склад

Карта-схема оборонних споруд південної України у XVIII столітті.

Містить: Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську, Одеську та Миколаївську області, Автономну Республіку Крим та Севастополь (історична назва Ак'яр).

Клімат

Клімат помірно континентальний, на півдні має помітні ознаки субтропічного. Степова зона виділяється найбільшими тепловими ресурсами і найменшою зволоженістю порівняно з іншими природними зонами країни, тому клімат степів найконтинентальніший з-поміж інших екотопів України. З найбільшими в Україні різницями температур між зимою і літом. Надходження тепла — 4100 МДж/м² на півночі до 5320 МДж/м² на півдні; річний тепловий баланс земної поверхні коливається від 1900 до 2210 МДж/м². Середня температура січня змінюється з південного заходу на північний схід від 0 до −6 °C; липня — від +20 до +24 °C. Літо довге, сонячне, спекотне, посушливе. Осінь тепла, у другій половині йдуть дощі. Зима коротка, м'яка, малосніжна. Весна настає рано. Через різке підвищення температури повітря, волога з ґрунту швидко випаровується.

Річна сума опадів зменшується від 450 до 300 мм, що є причиною маловодості річок, особливо влітку. Максимум опадів у першій половині літа. Сніговий покрив нестійкий, часті відлиги взимку. Сніг лежить лише в окремі роки 1—2 місяці. Випаровуваність вологи суттєво перевищує кількість опадів (900—1000 мм на рік), тому зволоження території скрізь недостатнє.

Рівнинність території степу, відкритість її холодним арктичним і жарким тропічним вітрам є причиною ранніх весняно-осінніх приморозків і суховіїв, небезпечних пилових бур («чорні бурі»), що руйнують та зносять родючий шар ґрунту. Особливо часті суховії в липні — серпні, часто зумовлюють посухи. Південноукраїнські степові вітри часто порівнюють з італійськими пекучими вітрами — сіроко. Український письменник Олесь Гончар яскраво описав один з таких суховіїв у романі «Таврія»:

Уже кілька днів свистів таврійський сироко; зблякнув степ, стемнів, пожух… Лопалася розпечена земля, лежала в таких тріщинах, що коні ламали ноги на ходу. Трава, вигораючи, згорталася й лягала на степ, збиваючись як повсть. Із цілинних земель гарячі вітри вже розносили по Таврії насіння тирси, найміцнішої трави із сімейства ковили. Здавалося, що з усієї степової рослинності тільки вона, тирса… зможе перенести люту спеку, вижити і продовжити себе в потомстві… Усе живе знемагало від немилосердної спеки.

Річна сума температур, вищих за 10°, становить 2800—3600°. Тривалість вегетаційного періоду 210—245 днів.

Історія

Основу краю складає історично-географічний район Північне Причорномор'я.

Княжа доба

Перші київські князі — Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав і Володимир, не тільки отримали доступ до Чорного моря і змусили Візантію прийняти корисні для Русі торговельні умови, а й створили також сприятливі умови для колонізації Південної України. В кінці IX століття на руїнах грецької колонії Гермонасса виникло місто Тмутаракань, яке стало центром Тмутараканського князівства Київської Русі. У Південній Україні були також згадувані в «Повісті временних літ» міста: Олешшя над Дніпровським лиманом, важливий торговий центр; Пересічень імовірно між нижніми течіями річок Дністер і Прут та інші. Таким чином Київська Русь, досягнувши Чорного моря, дала, з одного боку, можливість проникнути на Південну Україну хліборобському населенню, з іншого — забезпечила русько-візантійську торгівлю і відкрила на Русь шлях візантійській культурі.

Найбільші міста

Географічні та економічні особливості

Крайня південна точка України та Криму — маяк на мисі Сарич у Криму має координати 44°23' пн. ш. і 33°44' сх. д.

Демографічна ситуація

Українці в Україні за переписом 2001 року.

Загальноекономічна характеристика

Південна Україна займає Причорноморський економічний район держави Україна. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області, Його площа — 113 тис.км² (18,8 % площі України), населення — 6,8 млн осіб (14,4 % населення України).

У районі розвинене машинобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова промисловість, високотоварне сільське господарство з високою часткою посівів зернових, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур. На район припадає 30 % виробництва ковальсько-пресового устаткування, 45,9 % консерв, 20 % хімічних добрив України. Тут сконцентровано до 90 % українського виробництва вин. Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів.

Причорноморський соціально-економічний район має вихід до Чорного та Азовського морів, у цьому полягає своєрідність та унікальність його географічного положення.

Земельні ресурси

Південна Україна — житниця України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині). Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно. Розвинуті сади та виноградники. Садівництво поширене на всій території Південної України, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, волоський горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).

Основні галузі тваринництва — скотарство молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво.

Водні ресурси

Річки:

Лимани:

Озера:

Водосховища:

Канали:

Примітки

  1. «УРЕ»

Див. також

Джерела

Література

  • Заселення Південної України (Запорожжя й Новоросійського Краю) і перші початки її культурного розвитку / проф. Д. І. Багалій. — Харків: Союз, 1920. — 110, [4] с. : карти. — (Культурно-історична бібліотека / під ред. проф. Д. І. Багалія)
  • Культура Півдня України: матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції «Поліетнічна культура Півдня України: історичні особливості формування та сучасні проблеми розвитку» (присвяченої 70-річчю утворення Миколаївської області) / За ред. канд. пед. наук, проф. А. Г. Михайлика. — Миколаїв: ММІРЛ «Україна», 2007. — 198 с.
  • Матвієнко Л. П., Михайлик А. Г., Макаренко О. П. Культура південноукраїнського регіону. Питання міжетнічної комунікації: навч.посібник. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України / За заг. ред. канд. пед. наук, проф. А. Г. Михайлика. — Миколаїв: Вид. Прокопчук Т. Ю., 2010. — 322 с.
  • Місцеве самоврядування півдня України в 1917—1921 роках / Олексій Ушаков. — Бердянськ: Ткачук О. В. [вид.], 2016. — 135 с. : іл. — Бібліогр.: с. 116—127. — ISBN 978-617-7291-49-6
  • Наука в Южном регионе Украины (1971—2011) / [Б. Г. Александров и др. ; ред. С. А. Андронати] ; Нац. акад. наук Украины, Юж. науч. центр. — О. : Фенікс, 2011. — 699 с. : ил. — ISBN 978-966-438-569-2
  • Південна Україна на цивілізаційному пограниччі: [монографія] / Ярослава Верменич ; [відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України, [Від. іст. регіоналістики]. — Київ: Ін-т історії України НАН України, 2015. — 481 с. — ISBN 978-966-02-7809-7
  • Схід і Південь України: час, простір, соціум: колект. монографія: у 2 т. / відп. ред. — акад. НАН України В. А. Смолій ; НАН України, Ін-т історії України. — Київ: Ін-т історії України НАН України, 2014—2016. — ISBN 978-966-02-7375-7 (загальний).
  • Торгівля в Південній Україні: організація товарообігу та людський потенціал (кінець XVIII — початок XX ст.) / Гордуновський О. М., Гуржій О. І., Реєнт О. П. ; [відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України. — Київ: Ін-т історії України НАН України, 2017. — 154 с. — Бібліогр. в прим. — ISBN 978-966-02-8134-9
  • Формування економічного потенціалу південного регіону України: монографія / [І. Т. Кіщак та ін.] ; Миколаїв. нац. ун-т ім. В. О. Сухомлинського. — Миколаїв: Іліон, 2014. — 330, [5] с. : рис., табл. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 978-617-534-271-8

Інтернет-ресурси

  • Аналітично-інформаційний журнал «Схід» за 2009—2015 рр. на сайті Національної бібліотеки ім В.Вернадського
  1. Спроби ТУМ Криму видати цей підручник через споріднені організації Галичини i Києва в 1992—1993 роках не дали результату. Для Донецька це було складніше, але саме тут було реалізовано масовий тираж підручника. Над першим донецьким варінтом книги «Чорноморська хвиля» (1994 р.) працювала газета «Східний часопис». У 1994 р. вийшло друком 1 000 прим. (пробний випуск). В «Східному часописі» до роботи над книгою було залучено журналіста i активного організатора Станіслава Бліднова‚ від Донецького ТУМ видання координував В.Білецький‚ який на той час був одночасно заступником редактора «Східного часопису»‚ що сприяло роботі над книгою. 2-е видання у 1995 р. (5000 прим.) підтримали шахтарі ВО «Макіїввугілля» (ген. директор Кузяра В.І). Друге донецьке видання цієї створено Українським культурологічним центром
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pivde n Ukrayi ni kulturno istorichnij region Ukrayini do skladu yakogo vhodyat Krivorizka aglomeraciya Zaporizka Dnipropetrovska Hersonska Odeska ta Mikolayivska oblasti a takozh Avtonomna Respublika Krim ta misto Sevastopol istorichna nazva Tavriya Oblasti yaki zarahovuyut do pivdnya Ukrayini zavzhdi chasto Zmist 1 Sklad 2 Klimat 3 Istoriya 3 1 Knyazha doba 4 Najbilshi mista 5 Geografichni ta ekonomichni osoblivosti 6 Demografichna situaciya 7 Zagalnoekonomichna harakteristika 8 Zemelni resursi 9 Vodni resursi 10 Primitki 11 Div takozh 12 Dzherela 13 Literatura 14 Internet resursiSklad Redaguvati Karta shema oboronnih sporud pivdennoyi Ukrayini u XVIII stolitti Mistit Zaporizku Dnipropetrovsku Hersonsku Odesku ta Mikolayivsku oblasti Avtonomnu Respubliku Krim ta Sevastopol istorichna nazva Ak yar Zelene more Kinburnskoyi vesni Mikolayivska oblast Klimat RedaguvatiKlimat pomirno kontinentalnij na pivdni maye pomitni oznaki subtropichnogo Stepova zona vidilyayetsya najbilshimi teplovimi resursami i najmenshoyu zvolozhenistyu porivnyano z inshimi prirodnimi zonami krayini tomu klimat stepiv najkontinentalnishij z pomizh inshih ekotopiv Ukrayini Z najbilshimi v Ukrayini riznicyami temperatur mizh zimoyu i litom Nadhodzhennya tepla 4100 MDzh m na pivnochi do 5320 MDzh m na pivdni richnij teplovij balans zemnoyi poverhni kolivayetsya vid 1900 do 2210 MDzh m Serednya temperatura sichnya zminyuyetsya z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid vid 0 do 6 C lipnya vid 20 do 24 C Lito dovge sonyachne spekotne posushlive Osin tepla u drugij polovini jdut doshi Zima korotka m yaka malosnizhna Vesna nastaye rano Cherez rizke pidvishennya temperaturi povitrya vologa z gruntu shvidko viparovuyetsya Richna suma opadiv zmenshuyetsya vid 450 do 300 mm sho ye prichinoyu malovodosti richok osoblivo vlitku Maksimum opadiv u pershij polovini lita Snigovij pokriv nestijkij chasti vidligi vzimku Snig lezhit lishe v okremi roki 1 2 misyaci Viparovuvanist vologi suttyevo perevishuye kilkist opadiv 900 1000 mm na rik tomu zvolozhennya teritoriyi skriz nedostatnye 1 Rivninnist teritoriyi stepu vidkritist yiyi holodnim arktichnim i zharkim tropichnim vitram ye prichinoyu rannih vesnyano osinnih primorozkiv i suhoviyiv nebezpechnih pilovih bur chorni buri sho rujnuyut ta znosyat rodyuchij shar gruntu Osoblivo chasti suhoviyi v lipni serpni chasto zumovlyuyut posuhi Pivdennoukrayinski stepovi vitri chasto porivnyuyut z italijskimi pekuchimi vitrami siroko Ukrayinskij pismennik Oles Gonchar yaskravo opisav odin z takih suhoviyiv u romani Tavriya Uzhe kilka dniv svistiv tavrijskij siroko zblyaknuv step stemniv pozhuh Lopalasya rozpechena zemlya lezhala v takih trishinah sho koni lamali nogi na hodu Trava vigorayuchi zgortalasya j lyagala na step zbivayuchis yak povst Iz cilinnih zemel garyachi vitri vzhe roznosili po Tavriyi nasinnya tirsi najmicnishoyi travi iz simejstva kovili Zdavalosya sho z usiyeyi stepovoyi roslinnosti tilki vona tirsa zmozhe perenesti lyutu speku vizhiti i prodovzhiti sebe v potomstvi Use zhive znemagalo vid nemiloserdnoyi speki Richna suma temperatur vishih za 10 stanovit 2800 3600 Trivalist vegetacijnogo periodu 210 245 dniv Istoriya RedaguvatiOsnovu krayu skladaye istorichno geografichnij rajon Pivnichne Prichornomor ya Knyazha doba Redaguvati Pershi kiyivski knyazi Askold Oleg Igor Olga Svyatoslav i Volodimir ne tilki otrimali dostup do Chornogo morya i zmusili Vizantiyu prijnyati korisni dlya Rusi torgovelni umovi a j stvorili takozh spriyatlivi umovi dlya kolonizaciyi Pivdennoyi Ukrayini V kinci IX stolittya na ruyinah greckoyi koloniyi Germonassa viniklo misto Tmutarakan yake stalo centrom Tmutarakanskogo knyazivstva Kiyivskoyi Rusi U Pivdennij Ukrayini buli takozh zgaduvani v Povisti vremennih lit mista Oleshshya nad Dniprovskim limanom vazhlivij torgovij centr Peresichen imovirno mizh nizhnimi techiyami richok Dnister i Prut ta inshi Takim chinom Kiyivska Rus dosyagnuvshi Chornogo morya dala z odnogo boku mozhlivist proniknuti na Pivdennu Ukrayinu hliborobskomu naselennyu z inshogo zabezpechila rusko vizantijsku torgivlyu i vidkrila na Rus shlyah vizantijskij kulturi Najbilshi mista RedaguvatiBerdyansk Zaporizhzhya Kerch Mariupol Melitopol Mikolayiv Odesa Simferopol Sevastopol HersonGeografichni ta ekonomichni osoblivosti RedaguvatiKrajnya pivdenna tochka Ukrayini ta Krimu mayak na misi Sarich u Krimu maye koordinati 44 23 pn sh i 33 44 sh d Demografichna situaciya Redaguvati Ukrayinci v Ukrayini za perepisom 2001 roku Zagalnoekonomichna harakteristika RedaguvatiPivdenna Ukrayina zajmaye Prichornomorskij ekonomichnij rajon derzhavi Ukrayina Do jogo skladu vhodyat AR Krim Odeska Mikolayivska ta Hersonska oblasti Jogo plosha 113 tis km 18 8 ploshi Ukrayini naselennya 6 8 mln osib 14 4 naselennya Ukrayini U rajoni rozvinene mashinobuduvannya rekreacijnij kompleks bagatogaluzeva harchova promislovist visokotovarne silske gospodarstvo z visokoyu chastkoyu posiviv zernovih sadiv vinogradnikiv tyutyunu ta efiroolijnih kultur Na rajon pripadaye 30 virobnictva kovalsko presovogo ustatkuvannya 45 9 konserv 20 himichnih dobriv Ukrayini Tut skoncentrovano do 90 ukrayinskogo virobnictva vin Znachnim ye vklad regionu u virobnictvo morskih ta richkovih suden kukurudzozbiralnih kombajniv traktornih plugiv metalorizalnih verstativ elektrodviguniv Prichornomorskij socialno ekonomichnij rajon maye vihid do Chornogo ta Azovskogo moriv u comu polyagaye svoyeridnist ta unikalnist jogo geografichnogo polozhennya Zemelni resursi RedaguvatiPivdenna Ukrayina zhitnicya Ukrayini Stepi peretvoreni v zernovij poyas ozimoyi pshenici i kukurudzi Ploshi zajnyati zernovimi kulturami zajmayut majzhe polovinu vid posivnih plosh rajonu Sered tehnichnih kultur providne misce zajmayut sonyashnik efiroolijni koriandr troyanda lavanda shavliya ta in tyutyun cukrovi buryaki Mizhrajonne znachennya mayut ovoche bashtanni kulturi pomidori perec solodkij baklazhani i kabachki kavuni i dini Ovochivnictvo aktivno rozvivayetsya navkolo mista miljonera Odesi velikih centriv konservnoyi promislovosti Hersona i Izmayila ta na pivdennomu zahodi Krimu Bashtanni prodovolchi kulturi kultivuyut povsyudno Rozvinuti sadi ta vinogradniki Sadivnictvo poshirene na vsij teritoriyi Pivdennoyi Ukrayini ale osoblivo v AR Krim U nasadzhennyah dominuyut abrikosi persiki chereshnya vishnya sliva yablunya grusha voloskij gorih migdal Rajon posidaye pershe misce v Ukrayini za nasichenistyu vinogradnikami Krim ta Odeshina Osnovni galuzi tvarinnictva skotarstvo molochno m yasnogo i m yaso molochnogo napryamku svinarstvo vivcharstvo ptahivnictvo bdzhilnictvo i shovkivnictvo Vodni resursi RedaguvatiRichki Dnipro Pivdennij Bug Dnister Dunaj Vid z Obitochnoyi kosi na zatoku Limani Dnistrovskij Tiligulskij Molochnij Kuyalnickij Hadzhibejskij Sasik Ozera Yalpug Kugurluj Kagul Kitaj Vodoshovisha KahovskeKanali Pivnichnokrimskij kanal Kahovskij kanalPrimitki Redaguvati URE Div takozh RedaguvatiShidna Ukrayina Zahidna Ukrayina Pivnichna Ukrayina Centralna Ukrayina Administrativnij podil UkrayiniDzherela RedaguvatiO A Bachinska Kolonizaciya pivdennoyi Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 461 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Polonska Vasilenko Nataliya Zaselennya pivdennoyi Ukrayini v polovini XVIII st 1734 1775 Zaselennya novoyi Serbiyi ta Slov yanoserbiyi Myunhen Ukrayinskij Vilnij Universitet Na pravah rukopisu chastina 1 1960 s 221 Kultura Krim Ukrayinskij portal Ukrayinske zhittya v Sevastopoli Gubar Oleksandr Ivanovich Chornomorska hvilya Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 1994 1995 Literaturne krayeznavstvo Krimu 1 South Ukraine at Encyclopedia of UkraineLiteratura RedaguvatiZaselennya Pivdennoyi Ukrayini Zaporozhzhya j Novorosijskogo Krayu i pershi pochatki yiyi kulturnogo rozvitku prof D I Bagalij Harkiv Soyuz 1920 110 4 s karti Kulturno istorichna biblioteka pid red prof D I Bagaliya Kultura Pivdnya Ukrayini materiali mizhregionalnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Polietnichna kultura Pivdnya Ukrayini istorichni osoblivosti formuvannya ta suchasni problemi rozvitku prisvyachenoyi 70 richchyu utvorennya Mikolayivskoyi oblasti Za red kand ped nauk prof A G Mihajlika Mikolayiv MMIRL Ukrayina 2007 198 s Matviyenko L P Mihajlik A G Makarenko O P Kultura pivdennoukrayinskogo regionu Pitannya mizhetnichnoyi komunikaciyi navch posibnik Rekomendovano Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini Za zag red kand ped nauk prof A G Mihajlika Mikolayiv Vid Prokopchuk T Yu 2010 322 s Misceve samovryaduvannya pivdnya Ukrayini v 1917 1921 rokah Oleksij Ushakov Berdyansk Tkachuk O V vid 2016 135 s il Bibliogr s 116 127 ISBN 978 617 7291 49 6 Nauka v Yuzhnom regione Ukrainy 1971 2011 B G Aleksandrov i dr red S A Andronati Nac akad nauk Ukrainy Yuzh nauch centr O Feniks 2011 699 s il ISBN 978 966 438 569 2 Pivdenna Ukrayina na civilizacijnomu pogranichchi monografiya Yaroslava Vermenich vidp red V A Smolij NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Vid ist regionalistiki Kiyiv In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2015 481 s ISBN 978 966 02 7809 7 Shid i Pivden Ukrayini chas prostir socium kolekt monografiya u 2 t vidp red akad NAN Ukrayini V A Smolij NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Kiyiv In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 2016 ISBN 978 966 02 7375 7 zagalnij T 1 Larisa Buryak ta in 2014 377 s Seriya naukovih doslidzhen Studiyi z regionalnoyi istoriyi ISBN 978 966 02 7377 1 t 1 ISBN 978 966 02 7374 0 seriya T 2 Materiali do bibliografiyi Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo uklad T V Dobko ta in redkol G V Boryak ta in nauk red V I Popik 2016 943 s ISBN 978 966 02 7980 3 t 2 Torgivlya v Pivdennij Ukrayini organizaciya tovaroobigu ta lyudskij potencial kinec XVIII pochatok XX st Gordunovskij O M Gurzhij O I Reyent O P vidp red V A Smolij NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Kiyiv In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2017 154 s Bibliogr v prim ISBN 978 966 02 8134 9 Formuvannya ekonomichnogo potencialu pivdennogo regionu Ukrayini monografiya I T Kishak ta in Mikolayiv nac un t im V O Suhomlinskogo Mikolayiv Ilion 2014 330 5 s ris tabl Bibliogr v kinci rozd ISBN 978 617 534 271 8Internet resursi RedaguvatiDajdzhest analitichno informacijnogo zhurnalu Shid 2001 2008 rr Analitichno informacijnij zhurnal Shid za 2009 2015 rr na sajti Nacionalnoyi biblioteki im V Vernadskogo Sprobi TUM Krimu vidati cej pidruchnik cherez sporidneni organizaciyi Galichini i Kiyeva v 1992 1993 rokah ne dali rezultatu Dlya Donecka ce bulo skladnishe ale same tut bulo realizovano masovij tirazh pidruchnika Nad pershim doneckim varintom knigi Chornomorska hvilya 1994 r pracyuvala gazeta Shidnij chasopis U 1994 r vijshlo drukom 1 000 prim probnij vipusk V Shidnomu chasopisi do roboti nad knigoyu bulo zalucheno zhurnalista i aktivnogo organizatora Stanislava Blidnova vid Doneckogo TUM vidannya koordinuvav V Bileckij yakij na toj chas buv odnochasno zastupnikom redaktora Shidnogo chasopisu sho spriyalo roboti nad knigoyu 2 e vidannya u 1995 r 5000 prim pidtrimali shahtari VO Makiyivvugillya gen direktor Kuzyara V I Druge donecke vidannya ciyeyi stvoreno Ukrayinskim kulturologichnim centrom Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pivdenna Ukrayina amp oldid 39793077